Увага - кібер-буллінг
Кібер-буллінг - це віртуальна агресія. Кібер-буллінг – це переслідування інших осіб з використанням сучасних електронних технологій: Інтернет (електронної пошти, форумів, чатів,) та інших засобів електронної техніки – мобільних телефонів, планшетів тощо.
Корисні правила-поради для профілактики і подолання кібер-буллінгу, з
якими потрібно познайомити дітей
1.
Не поспішай
Не поспішай, не
виплескуй свій негатив у кібер-простір. Важливо
домовитись із дитиною, щоб вона не
відповідала на вразливі повідомлення до того, як порадиться з дорослими.
Старшим дітям запропонуйте правило: перед тим, як писати і відправляти
повідомлення, потрібно заспокоїтись, притишити роздратування, злість, образу,
гнів. Емоції – погані порадники, вони минають, а написане і відправлене в Інтернет
продовжує нести і помножувати негатив уже без Вашої волі і контролю. Здійняті
одним негативним «постом» (повідомленням) хвилі можуть призвести до зовсім
неочікуваних трагічних наслідків, які буває дуже важко виправити, а інколи і не
можливо. Тому конфлікти і незгоди з найменшими витратами вирішуються особисто,
«в реалі», без залучення кібер-технологій.
2.
Будуй свою репутацію
Будуй власну
онлайн-репутацію, не провокуйся ілюзією анонімності. Інтернет – це
особливе середовище із своїми правилами поведінки - «нетикетом» (новоутворення
від англ.. net –мережа і «етикет»). Хоча кібер-простір і надає додаткові
можливості відчути свободу і розкутість завдяки анонімності, дитині потрібно
роз’яснити, що існують способи довідатись, хто саме відправив повідомлення, хто
стоїть за певним ніком (анонімним псевдонімом). І якщо некоректні дії у
віртуальному просторі призводять до реальної шкоди – від анонімності
залишається лише ілюзія: все тайне стає явним. У віртуальному просторі, як і в
реальному, діє золоте правило: стався і дій стосовно інших так, як хотів би,
щоб ставились до тебе. Крім того, Інтернет фіксує історію, яка складається із
публічних дій учасників і визначає його онлайн-репутацію – накопичений образ
особистості в очах інших учасників: заплямувати її легко, виправити – важко.
3.
Поважай факти
Зберігати
підтвердження факту нападів. Потрібно роз’яснити дитині: якщо її
неприємно вразило якесь повідомлення чи картинка на сайті (фото, відео, будь
що), правильна реакція – вимкнути екран (щоб зупинити негативний вплив, але не
комп’ютер!) і негайно звернутись до батьків за порадою. Старші діти можуть
зберегти чи роздрукувати сторінку самостійно, щоб порадитись з батьками в
зручний час.
Що ігнорувати
Доречно
ігнорувати поодинокий негатив.
Одноразові образливі повідомлення найкраще ігнорувати, часто в результаті цього
кібер-буллінг на початковій стадії і
зупиняться. Досвідчені форумчани послуговуються правилом: «найкращий спосіб
боротьби з неадекватами – ігнор». Якщо ж
реагувати на негативні коментарі, комунікація продовжується.
Коли ігнорувати не варто
Не дивлячись на те, що відправник Вам не відомий, якщо
листи систематично містять загрози життю і здоров’ю, або порнографічні сюжети,
варто поставити до відома телефонного або Інтернет-провайдера, інспектора
місцевого відділку міліції із роботи з неповнолітніми (для цього й важливо
копіювати повідомлення із загрозами). Якщо образлива інформація розміщена на
сайті, варто зробити запит адміністратору щодо видалення цієї інформації.
Правила для свідків
Якщо ви стали очевидцем кібер-буллінгу, існує три типи правильної
поведінки: 1)виступити проти буллера (дати йому зрозуміти, що такі його дії
оцінюються вами негативно), 2)
підтримати жертву (особисто чи в публічному віртуальному просторі висловити
думку про те, що кібер-булінг – це погано; цим Ви надаєте емоційну підтримку,
так необхідну жертві),
3) повідомити дорослим про факт некоректної поведінки в
кібер-просторі.
Можливе тимчасове блокування
Програми, що забезпечують миттєвий обмін повідомленнями,
мають можливість тимчасового відключення, можна заблокувати отримання
повідомлень з певних адрес, навіть змінити телефонний номер. Пауза в
спілкуванні руйнує взаємопідсилювані автоматизми кібер-буллінгу, особливо якщо
він мотивований втечею буллерів від нудьги і не супроводжується буллінгом у
реальному житті.
За матеріалами Найдьонової Любові Антонівни - Доктора психологічних наук.
Комментарии
Отправить комментарий