Доброзичливий мікроклімат у класному колективі




« Яка величезна сила – колективне почуття ласки і доброти, колективної доброзичливості. Воно, як бурхливий потік, захоплює самих байдужих», - писав В. О. Сухомлинський. 
   Сьогодні відзначається тенденція щодо скоєння правопорушень у навчальних закладах, проявів жорстокості та насильства серед підлітків, які вони знімають на фото-, відеокамери та мобільні телефони. Ця тема стає провідною в засобах масової інформації.
Для формування доброзичливого мікроклімату в класних колективах, необхідно:
неухильне виконання педагогічними працівниками Конвенції ООН про права дитини, Закону України “Про охорону дитинства”, законодавства України в галузі освіти в частині збереження фізичного, духовного, психічного здоров’я та поваги до людської гідності дитини;
дотримання школярами Правил для учнів, які передбачені пп. 42, 43 Положення про загальноосвітній навчальний заклад, затвердженого Постановою КабінетуМіністрів України  №778 від 27.08. 2010 р. ;
разом з учнівським та батьківським самоврядуванням  розробити спільні плани дій щодо формування в дітей та молоді потреби й уміння жити в громадянському суспільстві, духовності, моральної культури тощо.

Помічниками дітей у відстоюванні та захисті їхніх прав може бути будь-хто, кому дитина довіряє, на реальну допомогу кого розраховує, хто насправді хоче змінити життя цієї дитини на краще.
Найвагомішою причиною відсутності звернень дітей стосовно жорстокого поводження є брак інформації щодо того, у яких випадках слід звертатися, до яких саме інстанцій, якою є процедура звернення, що для цього потрібно тощо;
При всьому цьому модель навчально-виховного процессу має змінитися з авторитарно-дисциплінарної на особистісно орієнтовну, засновану на педагогіці гуманізму.
Вчителям необхідні: учительська просвіта; знання прав та потреб дітей;
взаємодія вчителів із сім’єю учня; знання прав, обов’язків і відповідальності батьків за дітей; сутності жорстокого поводження з дітьми й насильства щодо дітей у сім’ї та школі, відповідальність за них; професійна педагогічна етика;
 формування у вчителів умінь і навичок розпізнавати й виявляти жорстоке ставлення до дітей;  толерантне ставлення до дітей з різних сімей; майстерність управління собою і ситуацією, уміння вирішення конфліктів констоуктивним способом (години спілкування, тренінги, семінари, рольові та ділові ігри);
– усунення феномену професійного застою (навчання й організація правильного режиму роботи, відпочинку, сприяння професійному росту, психотерапевтичні сеанси, консультації психолога,
організація оздоровлення, покращення психологічного клімату в колективі, наявність кімнат емоційного розвантаження тощо).
Батьківська просвіта і просвіта вчителів має спиратися на їхню пам’ять дитинства. Саме це сприятиме кращому розумінню дітей і перегляду поводження з ними;
 В дитячих колективах:
1. Просвіта дітей; роз’яснення сутності жорстокого поводження та насилля; як захиститися від насильства; поведінка в кризовій ситуації; до кого і як звертатися.
2. Практичне формування відповідних навиків: формування толерантності в сім’ї, мікросередовищі, школі; формування вміння протистояти насильству й жорстокому поводженню; формування життєвих умінь і навичок у ситуації жорстокого поводження та  насильства; організація предметного дозвілля й відпочинку дітей на засадах гуманізму; створення умов для самовиявлення лідерів, позитивних рис особистості; показ прикладів кращих стосунків (телебачення, радіо, книги, преса, історія тощо) і перенесення їх на конкретні ситуації в житті дитячого колективу.
3. Спрямування дітей на самодопомогу в питаннях жорстокого поводження через надання інформаційних послуг про установи й організації, які вирішують такі проблеми; розвиток волонтерського руху, учнівського самоврядування та позакласної виховної роботи, співпраця з організаціями, які займаються профілактикою жорстокого поводження й насильства.
4. Забезпечити вчасне інформування співробітників  на місцях про випадки жорстокого поводження учнів.
Форми профілактичної роботи з дітьми: ігри, аматорські театри, міні-лекції, перегляд відеофільмів, бесіди, розповіді, вікторини й конкурси (про права дітей). Окрім того, бажано в навчальних закладах розмістити “Скриньки довіри” з подальшою обробкою й узагальненням отриманої інформації. 
 Коли батьки зневажливо ставляться до вчителя, вони провокують дітей наслідувати приклад дорослих. Тому цікавою є пропозиція представників навчальних закладів про введення нормативних положень, у яких би закріплювалися права вчителя. Ідея стосунків “за статутом” між учителями, учнями та батьками, за прикладом інших країн, може забезпечити можливість мирової угоди між сторонами ще на етапі виникнення шкільних непорозумінь.
   Самопочуття дитини в школі визначається перш за все взаємовідносинами в класному колективі. Позитивний вплив колективу на особистість визначається самопочуттям особистості в колективі, задоволеністю особистості діяльністю, взаємовідносинами, керівництвом, захищеність особистості в даному колективі, спокій, тобто емоційне благополуччя, яке є обов’язковою умовою розвитку особистості. В колективі реалізуються потреби в спілкуванні,  у визнанні, навіть самооцінка, яка формується, перш за все,  під впливом результатів діяльності індивіда, оскільки оцінку цих результатів завжди дають оточуючі. Тому оцінка оточуючих дещо визначає самооцінку. Чим кращий психологічний клімат колективу, тим вище оцінюють один одного члени колективу і тим вищою є самооцінка. Тільки доброзичлива атмосфера в колективі може пробудити активність дітей.

Комментарии

Популярные сообщения из этого блога

З Днем Святого Валентина!

Протимінна безпека

Підліткова агресія: захисна реакція або крик про допомогу? Поради психолога